Харчиков Ігор Вікторович народився 18 квітня 1972 року у Львові, на Знесінні. Навчався у середній школі № 7, після закінчення якої здобув фах слюсаря механоскладальних робіт у професійно-технічному училищі № 21.

Після завершення навчання проходив строкову військову службу у повітряно-десантних військах. Повернувшись до мирного життя, працював слюсарем з ремонту двигунів на автотранспортних підприємствах міста Львова. Був активним у громадському житті, небайдужим до потреб школи й громади. Упродовж чотирьох років очолював батьківський комітет СЗШ № 7, був одним з ініціаторів будівництва нової спортивної зали закладу.

З початком повномасштабної війни став на захист України. Воював у складі 503-го окремого батальйону морської піхоти. Свій останній бій Ігор Харчиков прийняв поблизу села Євгенівка Волноваського району Донецької області.

Указом Президента України № 397/2022 від 8 червня 2022 року за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Харчикова Ігора Вікторовича посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.