Лапичак Василь Омелянович (14.01.1971 — 17.07.2024) — львів’янин.
Навчався у Львівській середній загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів №7 Львівської міської ради.
З 28 серпня 2014 року по 19 березня 2015 року проходив військову службу за призовом під час мобілізації у Державній прикордонній службі України, під час загострення ситуації на сході України. З 9 лютого по 19 березня 2015 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції в районі населеного пункту Велика Новосілка Донецької області.
З березня 2016 року по жовтень 2020 року проходив військову службу за контрактом у Збройних Силах України.
Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України у травні 2022 року Василь Лапичак був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації до Державної прикордонної служби України та вдруге став на захист України.
З жовтня 2022 року проходив службу у 1-му прикордонному загоні. З 12 квітня 2024 року у складі 2-ї прикордонної комендатури швидкого реагування виконував бойові завдання в оперативному підпорядкуванні оперативно-тактичного угруповання «Харків» на території Харківської області.
Неодноразово залучався до бойових чергувань на позиціях у районах населених пунктів Мала Вовча та Рибалкине Харківської області, де здійснювалися охорона та оборона державного кордону України.
17 липня 2024 року група, у складі якої перебував Василь Лапичак, виконувала бойове завдання зі встановлення вогневої засідки в районі населеного пункту Рибалкине з метою знищення живої сили противника раптовим вогнем. Під час обстрілу противником зі стрілецької зброї Василь Лапичак отримав поранення, несумісні з життям, та загинув. Йому було 53 роки.
За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Василя Лапичака нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).